LESSON

Де починаються права людини: Уроки історії і сучасні підходи

Lesson By: USC Shoah Foundation
Grade Range: 9-12

Тема 3. Заборона дискримінації

X Close

Федора Рігас

Language: Ukrainian

  • Федора Рігас

    Language: Ukrainian

  • Бася Йоффе

    Language: Ukrainian

  • Роза Гінзбург, Борис Арсен

    Language: Ukrainian

  • Лідія Мільготіна

    Language: Ukrainian

  • Марія Максимова

    Language: Ukrainian

  • Михайло Заславський

    Language: Ukrainian

Принцип рівності — усталена норма міжнародного права. Говорячи простою мовою, він вимагає, «щоби до однакових ситуацій підходили однаково, а до неоднаковим ситуацій — по-різному», при цьому відмінності у ставленні повинні мати об'єктивні підстави та бути співрозмірними переслідуваній меті.

Як міжнародні акти у сфері захисту прав людини, так і національне законодавство приділяють серйозну увагу принципу рівності у правах та недискримінації. Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ст. 2), Європейська конвенція про захист прав людини (ст. 14) гарантують індивідам захист від дискримінації. Наприклад, згідно зі ст. 14 Європейської конвенції, користування правами і свободами, передбаченими цією Конвенцією, забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою щодо статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження чи іншої обставини. Протокол № 12 від 4 листопада 2000 р. до Європейської конвенції про захист прав людини (набув чинності 1 квітня 2005 р.) розширив заборону дискримінації незалежно від того, йдеться про права, що захищаються Конвенцією, чи інші права.

Відповідно до ст. 1 Протоколу («Загальна заборона дискримінації»), користування будь-яким правом, визнаним законом, має бути забезпечене без жодної дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою.

Конституція України (наприклад ст. 21 та 24) також забороняють дискримінацію та нерівне ставлення.

Однак таке абстрактне проголошення права на захист від дискримінації являло б нічого незначущий вислів, якби не мало практичного вираження у створенні тих юридичних механізмів, які забезпечили б його реалізацію. У той же час новоприйнятий Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»  також не прописує конкретні процедури та механізми захисту від дискримінації, а адміністративне та кримінальне законодавство не передбачає конкретних видів відповідальності за неї.

Пропоновані у занятті фрагменти інтерв'ю концентрують увагу на порушенні принципу рівності тоталітарними політичними режимами нацистської Німеччини та сталінського СРСР, стимулюють до роздумів про причини дискримінації, демонструють людський вимір несправедливості порушення принципу рівності у правах. Робота з фрагментами спогадів та сучасними публікаціями ЗМІ хоча і не переслідує мету глибокого аналізу дискримінації як юридичного поняття, але сприяє розумінню актуальності проблеми та формує власне ставлення до неї. Важливою частиною заняття має стати розмова про ідентичність та багатоманітність.