Марія Юхимівна Максимова

Марія Юхимівна Максимова розповідає про те, як вчителька російської мови не дозволила їй брати участь в шкільній п’єсі через те, що Марія була циганкою. Вона пояснює, як це вплинуло на її відчуття етнічної ідентифікації в подальшому житті.

Марія Юхимівна Максимова (народжена Білоус) народилася в селі Недра, Баришівського району 1 грудня 1935 р. Дід і батько були ковалями, родина у кількох поколіннях вела осілий спосіб життя. Мама закінчила церковно-приходську школу. Уся родина була музичною – мама Оксана співала в хорі, бабуся Явдоха грала на бубні, а дідусь Степан на скрипці, тато Юхим прекрасно танцював, грав на усіх інструментах – без них не обходилося жодне весілля на селі. Марії також передалася любов до музики та співу. Вдома говорили українською, ромською спілкувались бабуся з дідусем, коли хотіли щось приховати від дітей. В селі до ромів ставилися по-різному – і поважали, й, інколи, зневажали. Марія розповідає про випадок дискримінації у школі, який запам’ятався на все життя.

Під час колективізації родина здала майно до колгоспу та пішла туди працювати. З початком Другої світової війни батька забрали на фронт, з якого він не повернувся. Коли до села зайшли нацисти, вони арештували діда та повели його на розстріл. Односельчани благали, щоб його залишили живим. Після знущань німці все ж відпустили діда Степана додому. У родини забрали житло, як і у багатьох в селі, до визволення люди жили у землянках. Допомагали партизанам. По закінченню війни Марія пішла навчатися у школі, потім поступила на заочний факультет диригентсько-хоровий Культпросвітнього училища. Все життя працювала у сфері культури, була завідуючою клубу заводу Київбудмаш. Після виходу на пенсію у 1991 році продовжила працювати на добровільних началах, організувала концертну бригаду, з якою продовжувала виступи. Одружена, має двох дочок і одного сина, чотирьох онуків.

Свідчення записане 3.11.1998. Інтерв’юер Тетяна Чайка, оператор Віктор Шувалов.

Дивитись відеосвідчення в повному обсязі

  • Марія Юхимівна Максимова

    Language: Ukrainian

    Марія Юхимівна Максимова розповідає про те, як вчителька російської мови не дозволила їй брати участь в шкільній п’єсі через те, що Марія була циганкою. Вона пояснює, як це вплинуло на її відчуття етнічної ідентифікації в подальшому житті.

    Марія Юхимівна Максимова (народжена Білоус) народилася в селі Недра, Баришівського району 1 грудня 1935 р. Дід і батько були ковалями, родина у кількох поколіннях вела осілий спосіб життя. Мама закінчила церковно-приходську школу. Уся родина була музичною – мама Оксана співала в хорі, бабуся Явдоха грала на бубні, а дідусь Степан на скрипці, тато Юхим прекрасно танцював, грав на усіх інструментах – без них не обходилося жодне весілля на селі. Марії також передалася любов до музики та співу. Вдома говорили українською, ромською спілкувались бабуся з дідусем, коли хотіли щось приховати від дітей. В селі до ромів ставилися по-різному – і поважали, й, інколи, зневажали. Марія розповідає про випадок дискримінації у школі, який запам’ятався на все життя.

    Під час колективізації родина здала майно до колгоспу та пішла туди працювати. З початком Другої світової війни батька забрали на фронт, з якого він не повернувся. Коли до села зайшли нацисти, вони арештували діда та повели його на розстріл. Односельчани благали, щоб його залишили живим. Після знущань німці все ж відпустили діда Степана додому. У родини забрали житло, як і у багатьох в селі, до визволення люди жили у землянках. Допомагали партизанам. По закінченню війни Марія пішла навчатися у школі, потім поступила на заочний факультет диригентсько-хоровий Культпросвітнього училища. Все життя працювала у сфері культури, була завідуючою клубу заводу Київбудмаш. Після виходу на пенсію у 1991 році продовжила працювати на добровільних началах, організувала концертну бригаду, з якою продовжувала виступи. Одружена, має двох дочок і одного сина, чотирьох онуків.

    Свідчення записане 3.11.1998. Інтерв’юер Тетяна Чайка, оператор Віктор Шувалов.

    Дивитись відеосвідчення в повному обсязі

  • Володимир Митюк

    Language: Ukrainian

    Володимир Ілліч Митюк розповідає про те, як йому вдалось вийти з Славутського гетто у день розстрілу євреїв влітку 1942 року.

    Володимир Ілліч Митюк (при народженні Володимир Ізраілевич Шефельман) народився 8 вересня 1936 р. у с. Манятин Вінницької області у родині українки та єврея. Маминих батьків розкулачили, родина пережила Голодомор 1932-1933 років. Батько Ізраїль Шефельман пройшов у складі Радянської армії усю Другу світову війну. Батько намагався евакуювати своїх рідних з Бердичева та дружину з сином, проте не встиг. У 1942 році хтось з сусідів повідомив про те, що у п'ятирічного Володимира батько — єврей і його вперше арештувала нацистська окупаційна влада. Хлопчик провів ніч у Берездові, потім його відпустили на благання його української бабусі, проте через деякий час забрали знову, до Славутського гетто. Провів 4 місяці у тяжких умовах гетто. Завдяки допомозі поліцая Бондарчука Дмитра маленькому Володимиру вдалось вийти з гетто у день розстрілу євреїв. Усі родичі по батьковій лінії були розстріляні нацистами в Житомирській області.

    Через державний антисемітизм у СРСР родина прийняла рішення дати синам прізвище матері при отриманні шкільного атестата. Володимир Митюк закінчив історико-філософський факультет Київського державного університету у 1963 році. Захист кандидатської дисертації затримався до 1974 року, поки Володимир не змінив написання по-батькові на Ілліч. Працював директором школи, у курсі історії розповідав учням про події Голокосту. Одружений з Людмилою Захарівною Митюк, батько трьох дітей.

    Дивитись відеосвідчення в повному обсязі

  • Language: Russian

    Діна Левіна розповідає про те, як її родина пішла до Бабиного яру 29 вересня 1941 року.

  • Language: Russian

    Діна Левіна розповідає про те, як у людей відбирали документи та речі у Бабиному Яру.

  • Language: Russian

    Діна Левіна розповідає про масовий розстріл у Бабиному Яру і про те, як вночі вибралася з яру.

  • Language: Russian

    Міргазім Сабіров розповідає про те, як проводжав друга до Бабиного яру.

  • Language: Russian

    Міргазім Сабіров розповідає про масовий розстріл у Бабиному Яру  і про те, як його батьки переховували від німців єврейську родину.

  • Language: Russian

    Міргазім Сабіров розповідає про чоловіка, що уцілів після розстрілу у Бабиному Яру.

  • Language: Russian

  • Language: Russian