Institute News

Свідчення з Архіву візуальної історії фонду Шоа в реформі системи правоохоронних органів України

В той час, як Україна намагається впроваджувати радикальну реформу системи правоохоронних органів, міжнародний консультант фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії в Україні, Анна Ленчовська, використовує відеосвідчення для того, щоб навчати нових патрульних толерантності та недискримінації.

Ленчовська говорить, що українська міліція майже не змінилася з часів Радянського союзу. «Радянська спадщина нашої міліції полягає не в тому, щоб захищати людей, а в тому, щоб захищати владу від людей», - сказав депутат парламенту Антон Геращенко. Міліціонерам погано платять і недостатньо забезпечують. Дуже часто міліціонери самі «дістають» бензин. «Не дивно, що багато з них вимагають хабарі від водїів, які перевищують швидкість або їдуть на червоне світло», - повідомила Ленчовська.

В Україні, яка має найвищу кількість поліцейських на душу населення в Європі (376 на 100,000 осіб, тоді як 300 – це середня кількість в Європі), міліції довіряють лише 3% населення, згідно з «Концепцією поліцейської реформи» - нещодавнім урядовим документом.

Метою українського уряду є повністю змінити культуру правоохоронних органів. Це амбітний план замінити приблизно 80% персоналу поліції за п’ять років. Вперше в Україні жінки нестимуть патрульну службу. Пілотний проект розпочався в Києві, де уряд хоче створити силову структуру, яка прибере старі розмежування між ДАЇ та патрульно-постовою службою, та фокусуватиметься виключно на запобіганні злочинів.

Приблизно 27 тисяч киян подалися, щоб зайняти 2 тисячі позицій, що залишаться після того, як існуюча структура скоротиться вдвічі. Майбутні патрульні тренуються три місяці та з’являться на вулицях Києва у середині червня 2015 року. Три наступні великі міста України – Львів, Харків і Одеса тренуватимуть нових патрульних влітку.

Більшість початківців мають натхнення та ентузіазм змінювати свою країну та навіть звільнилися заради цього з краще оплачуваної роботи, говорить Ленчовська. Кандидати пройшли відбір з 4 стадій, що включав у себе тест загальних умінь (аналітичні та комунікативні здібності), тест фізичної підготовки, психологічне тестування та особисту співбесіду. Це є стандартною практикою в США, проте є абсолютно незвичним в Україні. 70% курсантів мають вищу освіту.

«Для того, щоб завоювати довіру населення, програма навчання патрульних включає курси з наступних тем: «Права людини», «Толерантність і недискримінація», «Домашнє насильство», та «Запобігання торгівлі людьми». Організатори запросили фахівців з неформальної освіти для викладання цих тем. Викладання є інтерактивним, що теж є своєрідною революцією для навчання української міліції», - повідомила Ленчовська.

Ленчовська, яка організує освітні програми фонду Шоа в Україні, була вибрана викладати курс «Толерантність і недискримінація». Курс складається з п’яти тем: «Дискримінація», «Гендерно-чутливий підхід у роботі поліцейського», «Стереотипи та упередження», «Злочини на грунті ненависті» та «Етнічний профайлинг». Курс має на меті формування толерантності та навчання недискримінаційному підходу в роботі поліції.

Для викладання теми «Злочини на ґрунті ненависті» Анна вибрала свідчення з Архіву візуальної історії, оскільки «вони допомагають створювати людський вимір і формувати краще розуміння того, яким чином дискримінація може спричинити злочин на ґрунті ненависті», сказала вона.

«Коли мене вибрали, я вирішила використати наші свідчення для викладання курсу, тому що це реальний спосіб змінити установки та запобігти дискримінації з боку поліції. Свідчення були записані у людей тут, в Україні, багато хто настільки боявся радянської влади, що вони ніколи не розповідали свою історію. Вони так само страждали від антисемітизму та інших форм дискримінації. Тому зараз їхні свідчення – принаймні деякі – будуть демонструватися новим патрульним, і впливатимуть на їхнє розуміння шкоди дискримінації та важливість людської гідності», сказала Ленчовська.

Вона  показала фрагмент зі свідчення Басі Йоффе, в якому присутні обидві теми – дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті. Бася розповідає як в середині 1930-х у Дубно, що належало в той час до Польщі, з’явилися перші ознаки антисемітизму. Написи «Не купуй у жидів» з’явилися на магазинах, єврейських дітей посадили з лівої сторони класу, євреїв не приймали в університети. У 1938 році Бася та її друзі подали документи на вступ до львівської консерваторії. На зворотному шляху на них напали та побили через єврейське походження. 

Курсанти були дуже вражені тим, що такі анти-єврейські заходи відбулися у Дубно та Львові до нацистської окупації, а свідчення допомогло їм зрозуміти, наскільки важливим є те, що вони захищають людей від того, щоб вони стали жертвою злочинів на ґрунті ненависті.

«Свідчення допомагали зрозуміти, що насправді дискримінація означає для людини, наскільки поганим може бути її вплив на чиєсь життя», сказав один з курсантів.

Інша курсантка підвела підсумок заняття: «Кожен має стереотипи з дитинства. Важливим є те, що ми не дозволяємо стереотипам впливати на нашу роботу. Особу потрібно сприймати як людську істоту, яка має права, і нашим обов’язком є захищати ці права».

“Злочини на ґрунті ненависті заслуговують уваги, оскільки вони впливають не лише на одну людину, але на цілу громаду»,  - зробив висновок курсант.

Після обговорення свідчення Басі Йоффе курсанти аналізували реальні випадки злочинів на ґрунті ненависті в Україні, критерії, за якими злочин кваліфікується злочином на ґрунті ненависті,   та процедури згідно українського кримінального законодавства.

“Робота зі свідченням очевидиці перенесла дискусію у людський вимір і створила розуміння того, що дискримінація може означати для людини. Набагато ефективнішим є залучати всі канали сприйняття через відеосвідчення, аніж просто працювати з сухим текстом кримінального кодексу”, - говорить Ленчовська.

Хоча працівники поліції не є традиційною цільовою групою для освітньої діяльності фонду Шоа, така робота є дуже цінною. Використання свідчень для навчання поліції недискримінації, розумінню впливу стереотипів та формуванню кращого розуміння злочинів на ґрунті ненависті може покращити тренінгові програми для правоохоронних органів. 

Ленчовська сподівається, що патрульні, яких навчала вона та її колеги, будуть втілювати свої знання та навички толерантного спілкування на вулицях Києва, що нова поліція допомагатиме людям, а не шкодитиме їм.